Словник української мови Грінченка

відстрахати

Відстрахати, -хаю, -єш

гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відстрахати — відстраха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відстрахати — див. відстрашувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрахати — ВІДСТРАХА́ТИ див. відстра́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відстрахати — ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. відстрахати — ВІДСТРАХА́ТИ див. відстра́шувати.  Словник української мови в 11 томах