відсікти

Відсікати, -каю, -єш

сов. в. відсікти, -січу, -чеш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. І. 35.

Значення в інших словниках

1. відсікти — відсікти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відсікти — див. відсікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсікти — ВІДСІ́КТИ див. відсіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відсікти — ВІДРІ́ЗАТИ (позбавити зв'язку з кимсь, чимсь), ВІДГОРОДИ́ТИ, ВІДСІ́КТИ. — Недок.: відрі́зувати, відгоро́джувати, відсіка́ти. Засипав (сніг) дороги, засипав ліси, долини і Алму... Від всього світу відрізав (М.  Словник синонімів української мови
5. відсікти — ВІДСІКТИ́ див. відсіка́ти.  Словник української мови в 11 томах