відтягти

Відтягати, -гаю, -єш

сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл.

1) Оттаскивать, оттащить, отволочь.

2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь.

3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. відтягти — відтягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтягти — див. відтягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтягти — ВІДТЯГТИ́ див. відтя́гувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відтягти — відтяга́ти / відтягти́ (відтягну́ти) час. Зволікати здійснення чого-небудь. Вони (махновці) добре знали умови переходу через Сиваш і тільки відтягали час, боячись якоїсь пастки (Ю. Яновський).  Фразеологічний словник української мови
5. відтягти — ВИ́ДОВЖИТИ (зробити довшим, збільшити довжину чого-небудь), ВИ́ТЯГТИ, ВИ́ТЯГНУТИ, РОЗТЯГТИ́, РОЗТЯГНУ́ТИ (зробити довшим або більшим за розміром); ВІДТЯГТИ́, ВІДТЯГНУ́ТИ (куючи). — Недок.  Словник синонімів української мови
6. відтягти — ВІДТЯГТИ́ див. відтяга́ти.  Словник української мови в 11 томах