Словник української мови Грінченка

відхаяти

Відхаювати, -хаюю, -єш

сов. в. відхаяти, -хаю, -єш, гл. Отхаживать, отходить, спасти отъ смерти. Царь мусив прохати у Мазепи на дванадцят день згоди, поки відхаяв Палія. ЗОЮР. І. 116. Мати відхаяла сю бідолашну жінку. К. МБ. X. 19.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відхаяти — відха́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відхаяти — див. відхаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхаяти — ВІДХА́ЯТИ див. відха́ювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відхаяти — ВІДХА́ЯТИ див. відха́ювати.  Словник української мови в 11 томах