вільно
Вільно
нар.
1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327.
2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б'ють більно. Ном. № 11057. не вільно. Нельзя.
Словник української мови Грінченка