вірша

Вірша, -ші

ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ. КС. 1881. I. 271. Большая Энциклопедія. V. 126.

Значення в інших словниках

1. вірша — -і, ж., заст. Вірш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вірша — ВІ́РША, і, ж., заст. Вірш. Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш (І. Котляревський); Засилаю до Вас невеличку віршу (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. вірша — Ві́рша, -ші, -ші, -шею; ві́рші, ві́ршів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вірша — ВІ́РША, і, ж., заст. Вірш. Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш (Котл., І, 1952, 138); Засилаю до Вас невеличку віршу (Мирний, V, 1955, 414).  Словник української мови в 11 томах