в'юнок

В'юнок, -нка

м. раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.

Значення в інших словниках

1. в'юнок — в'юно́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. в'юнок — -нка, ч. 1》 Зменш. до в'юн. 2》 Декоративна рослина (кручений панич).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. в'юнок — В'ЮНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до в'юн. Поверталися хлопці з риболовлі вже сутінками, гордо несли плетені кошики, повні важких сріблястих коропів та вертлявих в'юнків (із журн.). 2. Те саме, що березка (див. бере́зка¹ 1).  Словник української мови у 20 томах