с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
гадовище —
гадови́ще іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
гадовище —
-а, -е. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гадовище —
ГАДОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо. Натрапити на гадовище; * Образно. В коловерть – гадовище думок, А на небі янголи рішали – Вже пора, на прощу, до зірок (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
гадовище —
ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки..
Словник синонімів української мови
гадовище —
ГАДОВИ́ЩЕ, а, е. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо.
Словник української мови в 11 томах