глейок

Глейок, -йку

м.

1) ум. отъ глей.

2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество). Вас. 182.

Значення в інших словниках

1. глейок — Глейо́к, глейку́, -ко́ві, у -ку́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)