глупак

Глупак, -ка

м. = дурень. Харьк. у. Желех.

Значення в інших словниках

1. глупак — глупа́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. глупак — -а, ч., рідко. 1》 Нерозсудлива, нерозумна людина. 2》 тільки з запереч. не у знач. присудк. сл. з інфін. Охочий до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глупак — див. дурак  Словник чужослів Павло Штепа
4. глупак — ГЛУПА́К, а́, ч., рідко. 1. Нерозсудлива, нерозумна людина. На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів (Біблія. Пер. І. Огієнка); Тільки глупак не зрозуміє, що Жозефіна припленталась сюди не для читання книжки (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
5. глупак — див. дурний  Словник синонімів Вусика
6. глупак — ГЛУПА́К, а́, ч., рідко. 1. Нерозсудлива, нерозумна людина. Тільки глупак не зрозуміє, що Жозефіна припленталась сюди не для читання книжки (Хижняк, Невгамовна, 1961, 137). 2. тільки з запереч. не у знач. присудк. сл. з інфін. Охочий до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах