гноїще — Словник української мови Грінченка

гноїще — гно́їще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
гноїще — -а, с. Місце, де складають гній (у 2 знач.); купа гною. Великий тлумачний словник сучасної мови
гноїще — ГНО́ЇЩЕ, а, с. Місце, де складають гній (у 2 знач.); купа гною; гнойовище. Чоловік вирядився.., а тут заліз у такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (С. Словник української мови у 20 томах
гноїще — Гно́їще, -ща, -щу, -щем; гно́їща, -їщ, -їщам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гноїще — ГНОЇ́ЩЕ, а, с. Місце, де складають гній (у 2 знач.); купа гною. Чоловік вирядився.., а тут заліз у такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (Ков., Тв., 1958, 38). Словник української мови в 11 томах