Словник української мови Грінченка

говорушечка

Говоруха, -хи

ж.

1) Многорѣчивая женщина, говорунья. Котл. Ен. V. 36.

2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Котл. Ен. VI. 57. ум. говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко. О. 1861. VІ. 151.

Словник української мови Грінченка