горобеня —
горобеня́ іменник середнього роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
горобеня —
-яти, с., розм. 1》 Пташа горобця. 2》 перен., зневажл. Про людину з невеликою фізичною силою або про таку, що займає незначне місце в суспільстві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горобеня —
ГОРОБЕНЯ́, ня́ти, с. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Панас Мирний); Горобці вже не казились...
Словник української мови у 20 томах
горобеня —
ГОРОБЕНЯ́, я́ти, с., розм. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Мирний, 1, 1954, 58); Горобці вже не казились...
Словник української мови в 11 томах