Словник української мови Грінченка

горішечко

Горіх, -ха

м. Орѣхъ (плодъ). Сім міхів оріхів. Ном. № 9207.

1) Орѣшина, орѣховый кусть, орѣховое дерево. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. ІІІ. 133. ум. горішенько, горішечко, горішок. Грин. ІІІ. 407.

Словник української мови Грінченка