господарь

Господарь, -ря

м.

1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855.

2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. АД. II. 101. ум. господарик, господаричок, господаренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. ІІІ. 461. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.