гостренький

Гострий, -а, -е

1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гостри. Ном. № 7325.

2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. н. п. Гострий шпиль. Ком. Р. ІІ. 90.

3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147.

4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475.

5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. І. 332.

6) гостра дорога. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Камен. у. ум. гостренький, гостресенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.

Значення в інших словниках

1. гостренький — гостре́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостренький — -а, -е. Пестл. до гострий 1-6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостренький — ГОСТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до го́стрий 1–6. Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько!.. Дай шабельку старенькую, Старенькую, гостренькую (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. гостренький — див. гострий  Словник синонімів Вусика
5. гостренький — Гостре́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гостренький — ГОСТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до го́стрий 1-6. Казав козак, казав бурлак: — Дівчинонько-рибчинонько!.. Дай шабельку старенькую, Старенькую, гостренькую (Щог.  Словник української мови в 11 томах