грудкуватий —
грудкува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
грудкуватий —
-а, -е. 1》 Покритий грудками (у 2 знач.). 2》 Те саме, що грудковий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
грудкуватий —
Грудкува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
грудкуватий —
ГРУДКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Покритий грудками (у 2 знач.). Заморозь ще міцно тримала, а там, де не було снігу, чорніла грудкувата земля (Кобр., Вибр., 1954, 112); Христина.. втупила погляд в дорогу, нерівні колії якої зеленіли грудкуватим..
Словник української мови в 11 томах