Словник української мови Грінченка

груяти

Груяти, -рую, -єш

гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви прячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. груяти — -ую, -уєш, недок., діал. Каркати, крякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови