гряниченька
Гряниця, -ці
ж. Граница. ЗОЮР. І. 106. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Ном. № 9764. Турецькі гряниці. Мет. 473. Пішли хлопці за гряницю, що ми їх кохали. Чуб. V. 308. ум. гряничка, гряниченька. А по той бік гряниченьки француз наступає. Чуб. V. 1196.
Словник української мови Грінченка