грішка

Грішка

нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном.

Значення в інших словниках

1. грішка — присудк. сл., дит. Те саме, що гріх 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. грішка — ГРІ́ШКА, присудк. сл., дит. Те саме, що гріх 3. — Кажуть [мати]: грішка змалечку привчатись, як з людьми битись… Треба з ними в миру жити! (Мирний, II, 1954, 185).  Словник української мови в 11 томах