гулятися
Гулятися, -ляюся, -єшся
гл.
1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? К. Іов. 92.
2) Безлично: гуляється, гулялося, возвр. в. отъ гуляти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Чуб. V. 275. Мені з своїм родом добре гуляється. Чуб. V. 275.
3) = гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться. АД. І. 151.
Словник української мови Грінченка