гусарик
Гусар, -ра
м.
1) Гусаръ. Чуб. V. 426.
2) Родъ танца. ум. гусарик. Чуб. V. 716.
3) гусари на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Словник української мови ГрінченкаГусар, -ра
м.
1) Гусаръ. Чуб. V. 426.
2) Родъ танца. ум. гусарик. Чуб. V. 716.
3) гусари на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Словник української мови Грінченка