Словник української мови Грінченка

гусень

Гусень, -ці

ж., соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.

Словник української мови Грінченка