густенький

Густий, -а, -е

Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало.

2) Плотный, сильный. Густий віл. Камен. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля.

3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401.

4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. І. 111. ум. густенький, густесенький.

Значення в інших словниках

1. густенький — густе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. густенький — -а, -е. Досить густий (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. густенький — див. густий  Словник синонімів Вусика
4. густенький — ГУСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить густий (у 1, 2 знач.). Вербочко густенька! розпусти своє листячко ще густіш (Кв.-Осн., II, 1956, 438); Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша (Шевч., II, 1953, 223).  Словник української мови в 11 томах