гусь
I. Гусь
меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на. Вх. Уг. 234.
---------------
II. Гусь, -сі
ж.
1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473. Чаше употребляется во мн. ч.: гуси — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. Макс. (1834) 5.
2) мн. гуси. Родъ игры. КС. 1887. VI. 482; Ив. 58.
3) гусей підпускати. Врать, пускать сплетню. Ном. № 13821. ум. гусонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. Ш. 628.
Словник української мови Грінченка