гуцулка

Гуцулка, -ки

ж.

1) Жительница гуцульщини. Желех.

2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.

Значення в інших словниках

1. гуцулка — гуцу́лка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку, дівчину гуцу́лка 2 іменник жіночого роду мелодія; сорочка розм.  Орфографічний словник української мови
2. гуцулка — I див. гуцули. II -и, ж., розм. 1》 Гуцульська мелодія до танцю. || Танець, що виконується під таку мелодію. 2》 Чоловіча вишита сорочка зі стоячим коміром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гуцулка — Народний танець українців Прикарпаття — гуцулів. Музичний  Словник-довідник музичних термінів
4. гуцулка — Гуцу́лка, -лки, -лці; -цу́лки, -цу́лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гуцулка — ГУЦУ́ЛКА¹ див. гуцу́ли. ГУЦУ́ЛКА², и, ж; розм. 1. Гуцульська мелодія до танцю. Бабине приговорювання не могло його вигулити з дучки [виманити з нори], аж доки дід не сів на порозі і не заграв гуцулки в сопівку [сопілку] (Черемш., Тв.  Словник української мови в 11 томах