гірниця
Гірниця, -ці
ж.
1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає. АД. І. 169.
2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи. Сквир. у.
---------------
Гірниця, -ці
ж. Каменоломня. Чигирин. у. Газета «Порядокъ» 1881, № 246.
Словник української мови Грінченка