далебіг

Далебі, далебіг

нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Макс. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Мет. 90. Ей, шануйся, кола хоч, бо далебі колись тмумно-здо-тло спишу на спині. Ном. № 3600. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебіг не знаю, що й діяти. Левиц. І. 139.

Значення в інших словниках

1. далебіг — далебі́г вставне слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. далебіг — ДАЛЕБІ́Г див. далебі́.  Словник української мови в 11 томах