дбати

Дбати, дбаю, дбаєш

гл.

1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200.

2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14.

3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448.

4) думку дбати. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.

Значення в інших словниках

1. дбати — дбати – піклуватися – турбуватися Кожен із цих трьох синонімів має певний семантичний відтінок. Дбати – виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів. Без додатка, розмовне: клопотатися.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. дбати — дба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. дбати — Піклуватися, турбуватися, старатися, клопотатися, мати в своїй опіці кого; (на рушники) готувати <�виготовляти, заготовляти> що; (собі) призбирувати, нагромаджувати, гребти до себе, р. придбавати; (на кого) працювати, заробляти.  Словник синонімів Караванського
4. дбати — [дбатие] дбайу, дбайеиш  Орфоепічний словник української мови
5. дбати — дбаю, дбаєш, недок. 1》 про кого – що, за кого – що, неперех. Виявляти старання, турботу. || без додатка, розм. Клопотатися, піклуватися. 2》 перех., розм. Старанно готувати, виготовляти, заготовляти. Рушники дбати — готуватися заміж. 3》 неперех., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. дбати — Дбай за себе, буде з тебе. Пильнуй свого діла. Не дбає, щоб пишно, аби затишно. Не дбає про красу і славу, але спокій і вигоду. Так дбає, як собака за п'ятою ногою. Зовсім не дбає. Хто дбає, той і має.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. дбати — I (примножувати), грабастати (про жадних), гребти, добувати, заготовляти, заробляти, здобувати, множити, набувати, нагендльовувати, надбавати, наживати, намножувати, наношувати, напташувати, настаратися, настягувати, наторговувати, придбавати...  Словник синонімів Вусика
8. дбати — дба́ти (ті́льки) про свою́ шку́ру. Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру .. дбає (П. Куліш). (й) на по́дзвін не дба́ти.  Фразеологічний словник української мови
9. дбати — ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
10. дбати — Дба́ти, дба́ю, дба́єш за і про кого-що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. дбати — ДБА́ТИ, дба́ю, дба́єш, недок. 1. про кого — що, за кого — що, неперех. Виявляти старання, турботу. Комуністична партія безустанно дбає про задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб трудящих (П’ятдесят років КПРС, 1953, 24); [Кузь...  Словник української мови в 11 томах