дебрь Дебрь, -рі ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дебрь — ДЕБРЬ див. де́бра. Словник української мови у 20 томах дебрь — Гірський схил; ліс, яр Словник застарілих та маловживаних слів дебрь — ДЕБРЬ див. де́бра. Словник української мови в 11 томах