Словник української мови Грінченка

дергар

Дергар, -ра

м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.

Словник української мови Грінченка