дерниця

Дерниця, -ці

ж.

1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна.

2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.

Значення в інших словниках

1. дерниця — -і, ж. 1》 Шматок дерну для годівлі гусенят. 2》 заст. Дошка (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови