дерунець

Дерун, -на

м.

1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409.

2) Взяточникъ.

3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. ум. дерунець. Чуб. V. 1164.