Словник української мови Грінченка

джермала

Джермала, -мал

ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. О. 1862. V. Кух. 37. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала. Кух. (О. 1862. V. 33).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. джермала — див. щипці  Словник синонімів Вусика