дзиз

Дзиз, -за

м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. він дивиться на мене дзизом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.

Значення в інших словниках

1. дзиз — -а, ч., ент. Овід.  Великий тлумачний словник сучасної мови