дзявкотіти

Дзявкоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. = дзявкати. Сучечка біга коло хати та й дзявкотить. Чуб. II. 101.

Значення в інших словниках

1. дзявкотіти — дзявкоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дзявкотіти — -тить, недок. Підсил. до дзявкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзявкотіти — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
4. дзявкотіти — ДЗЯВКОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до дзя́вкати. Там і там на ланцюжках дзявкотіли Жучки й Шарики (Сенч., Опов., 1959, 71).  Словник української мови в 11 томах