дивота Дивота, -ти ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дивота — -и, ж., діал. 1》 Те саме, що подив 1). 2》 Дивна річ. Великий тлумачний словник сучасної мови дивота — див. диво Словник синонімів Вусика