добренько

Добре

нар. Хорошо; порядкомь. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. Ном. № 4710. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде: Чуб. ІІІ. 4. Бийте його добре киями, щоб знав; по чому ківш лиха. Ном. № 4954. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. Грин. І. 120. добре каже. Дѣльно говорить; красно говорить. Камен. у. гаразд-добре. Достаточно, вполнѣ хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Мет. 381. ум. добренько, добречко.

Значення в інших словниках

1. добренько — до́бре́нько прислівник незмінювана словникова одиниця добре́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. добренько — Присл. до добренький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добренько — див. гарно  Словник синонімів Вусика
4. добренько — ДО́БРЕ́НЬКО. Присл. до до́бре́нький. — Живе він собі добренько, хоч і не в достатках (Н.-Лев., IV, 1956, 284); Давно-давно мовляють люди: Що добренько роби, то добре й буде (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах