довгополий

Довгополий, -а, -е

Длиннополый. Довгополий сіртук. Левиц. Пов. 30.

Значення в інших словниках

1. довгополий — довгопо́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довгополий — -а, -е. З довгими полами (про одяг).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довгополий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
4. довгополий — ДОВГОПО́ЛИЙ, а, е. З довгими полами (про одяг). Де-де забовваніли.. люди — в личаках, у довгополих балахонах (Мирний, II, 1954, 119); Попереду йшов високий чолов’яга у.. довгополій шинелі (Речм., Весн. грози, 1961, 429).  Словник української мови в 11 томах