довідувати

Довідувати, -дую, -єш

сов. в. довідати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Зайшов гостей довідать. Шевч.

Значення в інших словниках

1. довідувати — дові́дувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. довідувати — -ую, -уєш, недок., довідати, -аю, -аєш, док., перех., рідко. Те саме, що провідувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довідувати — ДОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Те саме, що прові́дувати. Сільце поставив [мужик].. Та й пішов В копиці спать собі, а рано, Не вмившися, зайшов Гостей довідать… (Шевч., II, 1953, 103).  Словник української мови в 11 томах