Словник української мови Грінченка

дов'язувати

Дов'язувати, -зую, -єш

сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Зміев. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дов'язувати — дов'я́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дов'язувати — -ую, -уєш, недок., дов'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех. Закінчувати в'язати (у 1, 3 знач.) що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дов'язувати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика