догадуватися

Догадуватися, -дуюся, -єшся

сов. в. догадатися, -даюся, -єшся, гл.

1) Додумываться, додуматься, домыслиться. Вкупі працювали, брат із братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. К. Досв. 137. На злеє не учи нікого, — і сам догадається. Ном. № 2873.

2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела сіни, да й засміялася, вийшла мати води брати, да й догадалася. Мет. 72. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як зачуєш мій голосок, хутшій потішайся. Чуб. ІІІ. 148.

Значення в інших словниках

1. догадуватися — дога́дуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. догадуватися — Відгадувати, угадувати, докопуватися, додумуватися, домірковуватися, дошукуватися, домудровуватися, дорозуміватися, кн. висновувати, осягати <�розумом>, жм. доглупуватися, добирати; док. ДОГАДАТИСЯ, збагнути, зметикувати, утямити, дометикуватися, домізкуватися, фам. скумекати, уторопати.  Словник синонімів Караванського
3. догадуватися — -уюся, -уєшся, недок., догадатися, -аюся, -аєшся, док. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, намагатися робити правильні висновки про що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. догадуватися — Доглупуватися, доглупатися, подоглупуватися, зметикувати, зметикнути, позметикувати, скумекувати, скумекати, поскумекувати, дошимрувати, дошимрвти, подошимрувати, ганути, зганути  Словник чужослів Павло Штепа
5. догадуватися — ЗДОГА́ДУВАТИСЯ (робити правильні висновки, враховуючи певні прикмети, натяки і т. ін.), ДОГА́ДУВАТИСЯ, ПРИПУСКА́ТИ, ДОПУСКА́ТИ, ПІДОЗРІВА́ТИ (ПІДО́ЗРЮВАТИ). — Док.: здогада́тися, догада́тися, припусти́ти, допусти́ти.  Словник синонімів української мови
6. догадуватися — Дога́дуватися, -дуюся, -дуєшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. догадуватися — ДОГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, намагатися робити правильні висновки про що-небудь.  Словник української мови в 11 томах