догрібати

Догріба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. догребти, -бу, -беш, гл. Догребать, догресть.

Значення в інших словниках

1. догрібати — догріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. догрібати — -аю, -аєш, недок., догребти, -бу, -беш; мин. ч. догріб, -гребла, -гребло; док. 1》 перех. і без додатка.Закінчувати догребти; гребти до певної межі, до певного часу. Догрібати сіно. 2》 неперех. Гребучи веслами, добиратися куди-небудь; допливати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. догрібати — див. гребти; доробляти  Словник синонімів Вусика
4. догрібати — ДОГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. догрі́б, гребла́, ло́; док. 1. перех. і без додатка. Закінчувати догребти; гребти до певної межі, до певного часу. Догрібати сіно; Догребти до яру; Догребти до обіду. 2. неперех.  Словник української мови в 11 томах