дознати

Дознавати, -наю, -єш

сов. в. дозна́ти, -на́ю, -єш, гл.

1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Зміев. у. Ніхто не може дознати Божої тайни. Чуб. ІІІ. 366. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Мет. 307. дати мудрости дознати. Исполнить мудростью. Святого Бога просить-хвалить, щоб дав їм мудрости дознати, — гетьмана доброго обрати. Шевч. 234.

2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. К. Досв. 16. Ми родимось турботи дознавати. К. Іов. 11. Під час пригоди дознати приятеля. Ном. стр. 289, № 9528. см. дізнавати.

Значення в інших словниках

1. дознати — дозна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дознати — див. дізнавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дознати — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. дознати — ДОЗНА́ТИ див. дізнава́ти.  Словник української мови в 11 томах