дозріти
Дозирати, -раю, -єш
сов. в. дозріти (дізріти), -рю, -риш, гл.
1) = доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201.
2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
Словник української мови Грінченка