докинути

Докидати, -даю, -єш

гл. Добросать.

---------------

Докидати, -даю, -єш

сов. в. докинути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш. Ном. стр. 297, № 228.

Значення в інших словниках

1. докинути — доки́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докинути — див. докидати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докинути — докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар...  Фразеологічний словник української мови
4. докинути — ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (при розмові включати свої слова в чиєсь мовлення), ДОКИДА́ТИ розм., ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ) розм., ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ) розм., ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм., ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ). — Док.  Словник синонімів української мови
5. докинути — ДОКИ́НУТИ див. докида́ти².  Словник української мови в 11 томах