докрити

Докрива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. докрити, -крию, -єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда. Г. Барв. 178.

Значення в інших словниках

1. докрити — докри́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докрити — див. докривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докрити — ДОКРИ́ТИ див. докрива́ти.  Словник української мови в 11 томах