доладу

Доладу

нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. І. 25. казати доладу. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.

Значення в інших словниках

1. доладу — Доладу́, npucл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)