Словник української мови Грінченка

допинати

Допина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. допнути и доп'ясти, -пну, -неш, гл.

1) Оканчивать, окончить натягиваніе.

2)чого. Добиваться, добиться чего.

3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. Н. Вол. у.

4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить въ безвыходное положеніе. Сю весну як доп'яло, так і не дай Боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде. Волч. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. допинати — -аю, -аєш, недок., перех. Закінчувати натягування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. допинати — Допина́ти, -на́ю, -на́єш; ді[о]п’я́сти́ і діпну́ти, ді[о]пну́, ді[о]пне́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)