доптати

Доптати, -пчу, -чеш

гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.

Значення в інших словниках

1. доптати — див. топтати  Словник чужослів Павло Штепа